- часний
- -а́, -е́.1) діал. Залежний від зручного часу, погоди, обставин і т. ін. Часна робота.2) зах. Своєчасний (про пологи). Часна дитина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
часний
Смотреть что такое "часний" в других словарях:
несвоєчасний — а, е. Який відбувається, здійснюється не тоді, коли потрібно, не в належний час. Несвоєчасна сплата податків … Український тлумачний словник
своєчасний — а, е. Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, у свій час. || Який відповідає потребам, вимогам даного моменту; доречний, актуальний … Український тлумачний словник
своєчасний — [свойеича/снией] м. (на) еіному/ еі(‘)н ім, мн. еі(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
несвоєчасний — прикметник … Орфографічний словник української мови
своєчасний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вчасний — Вчасний: передчасний, ранній [XIII] ранній, передчасний [2] своєчасний, ранній: вчасно, своєчасно, зарані [IV] своєчасний, ранній; [II] … Толковый украинский словарь
несвоєчасність — ності, ж. Абстр. ім. до несвоєчасний … Український тлумачний словник
несвоєчасно — Присл. до несвоєчасний … Український тлумачний словник
поровий — а/, е/, діал. Своєчасний … Український тлумачний словник
річ — I ре/чі, ж. (мн. ре/чі, е/й). 1) Предмет, перев. хатнього вжитку, трудової діяльності і т. ін. || Будь який предмет взагалі. || мн. Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення. Зимові речі. || мн. Предмети… … Український тлумачний словник
